February is the month when spring begins its quiet preparation beneath the snow. The frost still bites, the flurries linger, and we’ve grown a bit weary of the cold. But then, a scent of romance begins to drift through the air. In Lviv, the shop windows instantly shift their palette to red—though it’s a different hue from the Christmas crimson. In February, the city inhales the fragrance of the coming spring. It manifests in a smile, a chance encounter, or a bouquet of tulips. A beautiful threshold for something fresh to be born. At work, the girls have adorned everything with pink ribbons and paper hearts. I joined in, because beauty is also a language of love. I brought in a pink plush rabbit and folded seven origami tulips myself. If only you could see what else I was up to. I crafted a heart from countless shreds of crimson napkins. Yesterday, a young boy asked me why my heart was so big and bright. His words struck a chord—I took them quite personally. I haphazardly tucked the paper scraps into the cardboard frame, watching my heart become voluminous, fluffy, and warm.
But children aren't fooled by paper hearts or "pink sugar" on the walls. They sense warmth and love not through decorations, but through touch. My rabbit remained silent, my paper tulips bloomed without water, and my great heart finally found its place on the wall. Earlier this week, I brought home a real heart—not a paper one. I bought a pork heart from the butcher to show my son what it’s actually like: strong, anatomically perfect, real. Then, I used it to brew a rich, deep-red borscht. The flavor was incredible, the color vivid—a true elixir of a warm embrace. It left us both with glowing, rosy cheeks. Because love isn't just about decor; it’s what gives us strength, what nourishes us, and what warms us from within. One can calculate the days, the costs, and the volumes, yet still fail to grasp the depth of feelings, the sincerity of a gaze, or the warmth of a hug. Numbers cannot cook borscht, and they cannot keep you warm when it’s freezing.
I simply wanted to create love and coziness around me. I hug my sweet rabbit and gaze at the paper tulips. True love is a blessed chaos that cannot be tucked into an envelope. Inside me is a real heart that beats even when surrounded by ice. In the evening, at home, our guinea pig finally relaxed. She lay beside me, yawning and making little sounds that resembled chirping. It was a first—a moment of pure trust, where she felt safe in my presence. "One more little heart warmed and fed," I thought to myself as I drifted off to sleep.
Лютий — це місяць, коли під снігом починає готуватися весна. Ще тріщать морози, сніжить, і холод нам вже трохи набрид. І ось у повітрі з'являється запах романтики. У Львові магазини одразу змінюють декорації на червоний. Але це інший відтінок, який відрізняється від різдвяного декору. В лютому місто набуває аромату прийдешньої весни. Це може бути посмішка, випадкова зустріч або букет тюльпанів. Гарний початок для зародження чогось свіжого. У мене на роботі дівчата також прикрасили все рожевими стрічками і сердечками. Я долучилася до створення цієї атмосфери, бо краса — це теж мова любові. Я принесла рожевого зайця і сама зробила сім тюльпанів орігамі. Якби ви могли бачити чим я ще займалася. Я зробила серце з незліченних клаптиків порізаних червоних серветок. Вчора хлопчик мене запитав, чому моє серце таке велике і яскраве? Це було дуже влучно сказано, бо я сприйняла це буквально на свою адресу. Я хаотично запихую клаптики серветок в картон. Моє серце стає обємне, пухнасте і тепле. Але дітей цими паперовими серцями та "рожевим цукром" на стінах не обманути. Вони відчувають тепло і любов без прикрас, а на дотик. Мій заєць мовчав, мої паперові тюльпани цвіли без води, а моє велике серце нарешті знайшло своє місце на стіні.
На початку тижня я принесла додому справжнє серце — не паперове. Купила в магазині свиняче серце, щоб показати сину, яке воно насправді: міцне, анатомічно досконале, справжнє. А потім зварила на ньому насичений червоний борщ. Смак неймовірний, колір яскравий, - це еліксир гарячого дотику. Аж щічки в нас обох розчервонілися. Бо любов — це не лише декор, це те, що дає сили, що живить і зігріває нас зі зсередини. Можна прорахувати дні, вартість, об'єм і не розуміти глибини почуттів, щирого погляду і теплоти обіймів. Цифри не вміють варити борщ і не вміють гріти, коли холодно. Мені дуже хотілося зробити навколо себе любов і затишок. Я просто обіймаю свого милого зайця і дивлюся на паперові тюльпани. Бо справжня любов — це благословенний хаос, який неможливо вкласти в конверт. В мені справжнє серце, яке б’ється, навіть коли навколо лід.
А вечором в дома наша кавія нарешті розслабилася і лежала біля мене, позіхаючи і видаючи звуки, схожі на щебетання. Це було вперше і це було надзвичайно, що кавія довірилася і наша улюблена тваринка відчула себе в безпеці поряд зі мною. "Ще одне серденько зігріте і нагодоване"-, подумала я, засинаючи.
Translated my text with gimini
